Захворювання пародонта

 Гінгівіт – це запалення ясен, зумовлене несприятливою дією місцевих і загальних факторів, при якому не порушена цілісність зубоясенного прикріплення.

Причинами виникнення гінгівіту є такі фактори, як: низький рівень гігієни порожнини рота, неправильний прикус, зубний камінь, пломб, що накладені з порушенням технології, ротове дихання, недостатність вітамінів.

Найбільш важкими формами цього захворювання страждають вагітні жінки і підлітки, що пов’язано з гормональними змінами в їх організмі. До основних симптомів запалення відносяться біль і кровоточивість ясен під час прийому їжі і чищенні зубів, утворення ясенної кишені і наявність неприємного запаху з рота.

Найбільш небезпечним наслідком гінгівіту, є розвиток пародонтита.

Пародонтит - запалення тканин пародонта, яке характеризується прогресуючою деструкцією пародонту і кістки альвеолярного відростка щелеп. Довготривалий перебіг пародонтиту загрожує розхитуванням зубів і їх наступною втратою. Саме тому, важливо не тільки лікувати дане захворювання, а й займатися його профілактикою - ретельно чистити зуби, доглядати за порожниною рота, вчасно виявляти і лікувати соматичні захворювання. В зв’язку з тим, що однією з причин виникнення запалення є ослаблений імунітет, доцільно також проводити зміцнення захисних сил організму.

Пародонтоз - дистрофічне ураження пародонта, що має хронічний перебіг.

Не слід ставитись до захворювань пародонта, як до незначного захворюванння, яке саме собою пройде. Лікування повинно здійснюватись комплексно, цілеспрямовано та індивідуально. Воно включає місцеве і загальне лікування, ефективні терапевтичні, хірургічні, ортопедичні та фізіотерапевтичні методи в умовах диспансерного нагляду. Комплексність лікування передбачає не лише виконання лікарем певного об’єму лікувально-профілактичних маніпуляцій, але й ефективне співробітництво з боку хворого.

Головним завданням місцевого лікування є видалення зубної бляшки і всіх факторів, які сприяють її накопиченню. Це дозволяє підтримувати тканини пародонту у відносно здоровому стані за наявності травматичних перевантажень. Наступним завданням є усунення оклюзійної травми з розрахунку на регенерацію кісткової тканини і формування здорового епітеліального прикріплення. Метою місцевої терапії є також вилікування симптоматичного гінгівіту, ліквідація пародонтальних кишень, ущільнення кісткової тканини. При здійсненні загального лікування хвороб пародонту лікування направлене на боротьбу з інфекцією, інтоксикацією організму, активізацію захисних сил організму та сприяння стимуляції репаративних процесів у пародонті.

В будь-якому випадку схема терапії повинна опиратись на індивідуальні особливості організму пацієнта і причини розвитку захворювання, тому найбільш доцільним буде звернутись до спеціаліста вже на ранній стадії. Досвідчений лікар-стоматолог допоможе Вам позбутись запального процесу і виключити вірогідність рецидиву.